Напольная раскраска "Маб и Граб"

Тоді він застав теж під стіною Вугляра, який, мабуть, чекав на свою чергу допитів. Він тоді ще побитий не був. У кімнаті переслухань по другому боці коридора Федько чув, як когось сильно били, але не було чути жодного стогону. Метушня ґештапівців, вигуки, удари сильні й нагальні, лоскіт перевернених крісел вказували, що когось хочуть викінчити зразу. Федька тільки дивувало те, що мордований не видавав ні одного звуку. Нагло двері до кімнати, де був Федько, відкрилися навстіж і увігнався якийсь ґештапівець. Зіпрілий і почервонілий з люті він щось почав говорити до одного із шефів. На Федька не зробило б такого враження, якщо б у ту хвилину американські літаки скинули бомби на централю Ґештапо, як це, що з-за дверей по другому боці коридора почувся чистий, металічний голос, який не зраджував ні тіні страху: «Я ВЖЕ ВАМ СКАЗАВ, ЩО НАЗИВАЮСЯ КЛИМІВ-ЛЕҐЕНДА І НІЧОГО БІЛЬШЕ НЕ СКАЖУ. ВИ, БАНДИТИ, ОКУПУВАЛИ УКРАЇНУ І ГРАБУЄТЕ – ТОМУ З ВАМИ ГОВОРИТИ НЕ БУДУ». Така постава українського революціонера переросла всякі сподівання навіть лютого Ґештапо ...»