Мальорка, Менорка и Ибица

Ми могли бути там на свтанку наступного дня. Але це при тй умов, якщо втер течя не вдкинуть нас до пвнчного берега. А уникнути цього складна проблема, бо наш кл були погано закрплен майже не дяли. До того ж втер дув з пвденного заходу. Проте все нбито йшло добре, ранком 7 червня ми пливли посередин фарватеру. Назустрч шло чимало рибальських човнв, рибалки дружньо втали нас. На суходол ми були недовго тому одразу ввйшли в ритм нашого звичайного життя на «ґретику». Правда, ми взяли з собою трохи харчв, вважаючи, що продовжувати дослд мж двома острвцями недоцльно. Непорушний запас усе бережемо для плавання в Атлантичному океан. Нарешт, десь близько 16- години, дорогий нам острв Менорка, що ледве пдносився над обрм, розтанув на сход, в промнн надвечрнього сонця урочисто випливла гордовита Мальорка. Раптом Джек, що саме в цей час сидв за стерном, з властивим йому споком повдомив: PАлен, нас дуже вдносить на пвнч, втер зараз дме прямо з пвдня. Це мен не подобаться, бо пвденний пвнчний втри викликають жахлив бур ...»